Suchergebnisse

The article deals with issues related to the formation of the communicative qualities of a military leader, where the necessary component is cognitive and socio-psychological behavior. Communicative competence acts as an integrative quality and provides for the transfer of a professional situation to a humanistic, content-search level. Along with the positive changes in the direction of improving the professional training in the military highschools critical analysis is subject to the unresolved problems. Scientific and practical highly sought of forming of abilities and communicative skills of military leader on the basis of the critical thinking is demonstrated. However, the formation of the future military leader communication skills on the basis of critical thinking has not gained a proper understanding in the scientific research, although, as practice shows, the formation of this competence in the military highschools is an important and necessary condition. The analysis of researches and publications on the phenomenon of critical thinking, and the professional communicative culture of the military-leader is considered. The purpose of the article is outlined: the search for the properties of the phenomenon of critical thinking that will effectively form the communicative base of military leader. The analysis of researches and publications on the determined problem is presented. In the presentation of the main material according to the research, the communicative components of the military-leader are analyzed: cognitive, psychological and linguistic qualities, communicative principles, cognitive and socio-psychological behavior, tolerance, where, in its turn the constructive-reflexive, emotional-volitional and behavioral components are highlighted. In addition, the linguistic laws of influence on the audience, the skills of analytical and synthetic work with information, its analysis, interpretation, mono-discussion on the logic and rationality of the chosen solution are worthy of attention. The critical ...

The paper considers some characteristic features of critical thinking, as well as certain limiting points in its understanding. ; Розглядаються характеристики, якими може бути представлене критичне мислення, та крайнi точки у його розумiннi.

The article deals with issues related to the formation of the communicative qualities of a military leader, where the necessary component is cognitive and socio-psychological behavior. Communicative competence acts as an integrative quality and provides for the transfer of a professional situation to a humanistic, content-search level. Along with the positive changes in the direction of improving the professional training in the military highschools critical analysis is subject to the unresolved problems. Scientific and practical highly sought of forming of abilities and communicative skills of military leader on the basis of the critical thinking is demonstrated. However, the formation of the future military leader communication skills on the basis of critical thinking has not gained a proper understanding in the scientific research, although, as practice shows, the formation of this competence in the military highschools is an important and necessary condition. The analysis of researches and publications on the phenomenon of critical thinking, and the professional communicative culture of the military-leader is considered. The purpose of the article is outlined: the search for the properties of the phenomenon of critical thinking that will effectively form the communicative base of military leader. The analysis of researches and publications on the determined problem is presented. In the presentation of the main material according to the research, the communicative components of the military-leader are analyzed: cognitive, psychological and linguistic qualities, communicative principles, cognitive and socio-psychological behavior, tolerance, where, in its turn the constructive-reflexive, emotional-volitional and behavioral components are highlighted. In addition, the linguistic laws of influence on the audience, the skills of analytical and synthetic work with information, its analysis, interpretation, mono-discussion on the logic and rationality of the chosen solution are worthy of attention. The critical analysis plays a significant role in the mentioned above concepts. The concept of "critical" and "critical thinking" is specified. The questions, important from the point of view of critical thinking, are considered, the functions of critical thinking are defined. Key words: military leader, communication, critical thinking, skills and abilities, qualities. ; У статті розглянуто питання, пов'язані з проблемою формування комунікативних якостей військового лідера. Доводиться наукова і практична затребуваність формування вмінь і навичок спілкування військового лідера на основі критичного мислення. Дається аналіз досліджень і публікацій, у яких розглядається феномен критичного мислення, професійна комунікативна культура командира-лідера. Окреслено мету статті: пошук властивостей феномену критичного мислення, що дозволять ефективно сформувати комунікативний каркас військового лідера. Представлено аналіз досліджень і публікацій з визначеної проблематики. У викладенні основного матеріалу дослідження аналізу підлягають комунікативні складові командира-лідера: когнітивні, психологічні та мовні якості, принципи комунікативності, когнітивна та соціально-психологічна поведінка, толерантність, навички аналітико-синтетичної роботи з інформацією, її аналіз, інтерпретування, де важливого значення набуває саме критичний аналіз. Уточнено поняття «критичний» та «критичне мислення». Розглянуто питання, важливі з точки зору критичного мислення, визначено функції критичного мислення. Ключові слова: військовий лідер, комунікація, критичне мислення, вміння і навички, якості. В статье рассмотрены вопросы, связанные с проблемой формирования коммуникативных качеств военного лидера. Обосновывается научная и практическая необходимость формирования умений и навыков общения военного лидера на основе критического мышления. Дается анализ исследований и публикаций, в которых рассматривается феномен критического мышления, профессиональная коммуникативная культура командира-лидера. Определено цель статьи: поиск свойств феномена критического мышления, что позволяет эффективно формировать коммуникативный каркас военного лидера. Представлено анализ исследований и публикаций по данной проблематике. В изложении основного материала исследования анализируются коммуникативные составляющие военного лидера: когнитивные, психологические и языковые качества, принципы коммуникативности, когнитивное, социально-психологическое поведение, толерантность, умения аналитико-синтетической работы с информацией, ее анализ, интерпретация, где большое значение приобретает именно критический анализ. Уточнено понятие «критический» и «критическое мышление». Рассмотрены вопросы, важные с точки зрения критического мышления, определено функции критического мышления. Ключевые слова: военный лидер, коммуникация, критическое мышление, умения и навыки, качества. The article deals with issues related to the formation of the communicative qualities of a military leader, where the necessary component is cognitive and socio-psychological behavior. Communicative competence acts as an integrative quality and provides for the transfer of a professional situation to a humanistic, content-search level. Along with the positive changes in the direction of improving the professional training in the military highschools critical analysis is subject to the unresolved problems. Scientific and practical highly sought of forming of abilities and communicative skills of military leader on the basis of the critical thinking is demonstrated. However, the formation of the future military leader communication skills on the basis of critical thinking has not gained a proper understanding in the scientific research, although, as practice shows, the formation of this competence in the military highschools is an important and necessary condition. The analysis of researches and publications on the phenomenon of critical thinking, and the professional communicative culture of the military-leader is considered. The purpose of the article is outlined: the search for the properties of the phenomenon of critical thinking that will effectively form the communicative base of military leader. The analysis of researches and publications on the determined problem is presented. In the presentation of the main material according to the research, the communicative components of the military-leader are analyzed: cognitive, psychological and linguistic qualities, communicative principles, cognitive and socio-psychological behavior, tolerance, where, in its turn the constructive-reflexive, emotional-volitional and behavioral components are highlighted. In addition, the linguistic laws of influence on the audience, the skills of analytical and synthetic work with information, its analysis, interpretation, mono-discussion on the logic and rationality of the chosen solution are worthy of attention. The critical analysis plays a significant role in the mentioned above concepts. The concept of "critical" and "critical thinking" is specified. The questions, important from the point of view of critical thinking, are considered, the functions of critical thinking are defined. Key words: military leader, communication, critical thinking, skills and abilities, qualities.

Статтю присвячено виявленню соціально-ін ституційних передумов виникнення і розвитку критичного мислення. Приклад успішності економічних інституцій показує, що завданням критики є не стіль ки бути наглядачем-поліцейським, який карає за відхилення від норми, скільки наставником-натхненником, який сприяє утвердженню нових цінностей, кри тикуючи недолугість старих. Варто відійти від стереотипу фундаментальної догматичності релігійного мислення як несумісної з критикою: дослідження ре лігійної історії показує, що утвердження догматів завжди було результатом бурхливої і, як правило, тривалої релігійної полеміки, догмати народжувалися з критики і потребували критику як засіб боротьби зі своїми альтернатива ми. Естетична критика та мистецтвознавство, на наше переконання, дають ключ до розуміння ціннісного аспекту інституційних засад критичного мис лення. Віртуальні соціальні мережі є відповіддю на суспільний запит і пошуки більш варіативних і вільних від догматичних шаблонів механізмів здійснення колективної критики. Наскільки така відповідь є задовільною і адекватною до кінця не з'ясовано, оскільки потенціал використання віртуального виміру ін ституційних засад критичного мислення ще остаточно не окреслено – ані ор ганізаційно, ані концептуально. Поняття етосу виражає сам дух критичності як такої, що інституалізує соціальну реальність не меншою мірою, аніж сама вона спирається на певні інституційні засади. ; The article is devoted to the revealing of social and institutional preconditions for the emergence and development of critical thinking. An example of successful economic institutions shows that the task of criticism is not so much be a supervisor and police-officer who punishes deviations from the norm, as a mentor, inspi ration, who is contributing to the new values, criticizing the inadequacy of the old one. Criticism is needed not only for the destruction of obsolete, inefficient, and of ten dysfunctional forms of sociality, but even more important for reflection on new forms of sociality – namely in the mode of social constructivism. It should move away from the stereotype of the fundamental dogmat ic character of the religious thought as incompatible with criticism: a study of religious history shows that the establishment of dogmas wa s always the result of violent and usually long religious controversy tenets born with critics and criticism needed as a means of combating its alternatives. Aesthetic criticism and art history, in our opinion, provide valuable clues to the aspect of the institutional framework of critical thinking. A n art and art criticism are extremely powerful – when we take into account not Realpolitik, ie, the policy of brute force and coercion, and the scope of symbolic capital and symbolic power. Virtual social networks are a response to public demand and the search for a more varied and free from doctrinal templates mechanisms for col lective criticism. How this answer is satisfactory and adequate – issues yet to be clarified, since the potential of the virtual dimension of the institutional framework of critical thinking has not fully outlined – neither organizational nor conceptu ally. The concept of the ethos conveys the unreducible character of communica tive communities life world to conceptual and semantic grounds for understanding. This ethos can be transferred only to a set of values and hierarchy of specific com munities and communication can never acquire universal distribution, though the ethos of several communities and could provide a basis for the formation of a nar row value, but in terms of generalized ethos of their understanding. The con cept of ethos expresses the spirit of criticism that institutionalizes the social reality no less than it relies on certain institutional principles.

В статті розглядаються специфічні особливості гуманітарної складової освіти випускника вищої школи та напрями її удосконалення в контексті розвитку "університету майбутнього", а також запропоновано для обговорення й осмислення фахівцями сучасного суспільства як "суспільства інтелекту", що здатне до динамічного вирішення соціально-економічних, політичних, воєнних та інших "викликів" сучасного мультикультурного світу. ; The article deals with the specific features of the humanitarian component of the education of higher educational institution graduates and its improvement in the context of the development of the University for the Future; it is also suggested that specialists consider and discuss the modern society as an 'intelligent society', which is capable of addressing dynamically socio-economic, political, military and other challenges of today's multicultural world.

Стаття присвячена розгляду основних еле ментів філософії освіти Теодора Адорно. Було за уважено критичне ставлення цього соціального мислителя до «напівосвіти» як до культурного продукту індустріально-масової цивілізації. Цей соціальний устрій ідеологічно вплинув на колек тивну свідомість європейців й тотально підпо рядкував їх своїй владі. Наслідком цього впливу було поширення напівосвіченості серед європейців, які були відчужені від інтересу щодо самостійного здобуття знання. Це неґа тивно вплинуло на динаміку соціокультурних змін у європейських суспільствах. У своїй філософії освіти Адорно експлікував суть тих чинників людської приро ди, що здатні сформувати критичне мислення, суб'єкт якого міг би зумовити нове соціокультурне становлення. Адорно вважав, що соціокультурні перетво рення мають реалізуватись дійсною демократизацією європейських суспільств. ; The article is devoted to consideration of the basic elements of Theodor Adorno's Philosophy of Education. The author analyzes the philosopher's critical attitude to "semi-education" as a cultural product of mass industrial civilization. This civilization ideologically influenced on individual and collective consciousness of the Europeans and totally subjected them to its power. The result of this influence was spread semi-education among the Europeans which have been alienated from interest in gaining knowledge. It has negatively influenced on the dynamics of sociocultural changes in European societies. Adorno in his philosophy of education pays attention to spiritual meaning of natural human interest to something unknown. He defines this irrational factor as primary anthropological condition of the intellectual formation of a new individual as a moral personality oriented on a new sociocultural becoming. Adorno considers that the sociocultural transformations are possible only on the base of the real democratization of European societies

Relevance of research. In the modern world there is a variety of information technologies influencing the individual, so changes are taking place in the educational process of training military professionals.Considerable attention is paid to the professional search for the important information, the ability to evaluate and analyze it.Important in the current educational process of future officers is the ability to move away from patterns and stereotypes, to generate new ideas, understand and make sense of them, to ask the questions and be able to clearly argue their own position, highlight problems and set priorities.It is the development of critical thinking of cadets in higher military educational institutions when they are mastering a military specialty which will allow future officers to navigate the information space and draw their own conclusions, be able to assess problems and find atypical ways to solve them.Aim of research is diagnostics of the state of formed the critical thinking of cadets during their studies at the higher military institution.Methods The experimental base of the subjects consisted 76 cadets of the Military Academy (Odessa) aged 19 to 20 years. The following methods were used: questionnaire of types of thinking and level of creativity of J. Bruner; diagnosis the level of development of reflexivity of A.V. Karpova; diagnosis the communicative and organizational tendencies (KOS)" of V. Synyavsky, B.A. Fedoryshyn; author's questionnaire Self-assessment of the ability to critical thinking, expert assessments, interviews, observations.Results Significant indicators of critical thinking are identified: the awareness of the problem; the ability to take into account the arguments and other points of view; the ability to highlight inconsistencies and question the information obtained; the ability to evaluate alternative ways out of the situation; the ability to be creative in solving complex problems; the ability to build a hypothesis; the ability to justify the chosen position; flexibility of thinking.There is a correlation between critical thinking skill and individual psychological properties of cadets, in particular: with symbolic thinking, creativity, reflexivity, with organizational and communicative tendencies, and with academic success.Conclusions The study showed that the state of formation of critical thinking in cadets is mainly at medium and low levels and is manifested situationally. The indicators of critical thinking chosen by us sufficiently reflect the level of formed the critical thinking of cadets during education. We investigated the psychological properties of the personality of the cadet, which contribute to the formation of critical thinking.It is proved that academic success is one of the criteria for the formation of critical thinking. ; Актуальність дослідження: В сучасному світі вирує розмаїття інформаційних технологій щодо впливу на особистість, що обумовлює зміни і в освітньому процесі підготовки військових фахівців. Значна увага приділяється вмінню професійного пошуку інформації, здатності її оцінити та проаналізувати. Важливим в процесі підготовки здобувачів вищої освіти є вміння відходити від шаблонів та стереотипів, генерувати нові ідеї та осмислювати їх, чітко аргументувати свою позицію, вирізняти проблеми та розставляти пріоритети. Саме розвиток критичного мислення курсантів вищих військових навчальних закладів на етапі оволодіння військовою спеціальністю дозволить майбутнім офіцерам орієнтуватись в інформаційному просторі та робити власні висновки, оцінювати проблемні задачі та знаходити нетипові шляхи їх вирішення.Мета дослідження: діагностувати стан сформованості критичного мислення у курсантів під час навчання у вищому військовому навчальному закладі.Вибірка і методи дослідження: У дослідженні прийняли участь 76 курсантів Військової академії (м.Одеса) віком від 19 до 20 років. Застосовані наступні методики: «Опитувальник типів мислення та рівня креативності» Дж.Брунера; «Діагностика рівня розвитку рефлексивності» А.В.Карпова; «Дослідження комунікативних та організаторських схильностей (КОС)» В.Синявського, Б.А.Федоришина; авторська анкета «Самооцінка здатності до критичного мислення», експертні оцінки, бесіди, спостереження.Результати дослідження: Визначено значимі показники критичного мислення курсантів та особливості їх прояву під час навчальної діяльності, а саме: усвідомлення проблеми; здатність врахувати аргументи та інші точки зору; вміння виділяти суперечності та піддавати сумніву отриману інформацію; здатність оцінювати альтернативні шляхи виходу з ситуації; здатність творчо підходити до вирішення складних завдань; вміння вибудувати гіпотезу; вміння обґрунтувати обрану позицію; гнучкість мислення. Виявлено кореляційні зв'язки між показниками критичного мислення та індивідуально-психологічними властивостями курсантів, зокрема: із символічним і знаковим мисленням, креативністю, рефлексивністю, із організаторськими та комунікативними схильностями, а також з успішністю в навчанні.Висновки. За результатами нашого дослідження встановлено, що стан сформованості критичного мислення у курсантів переважно середній та низький, проявляється ситуативно, що свідчить про необхідність включення до освітнього процесу вищого військового навчального закладу спеціальних умов та засобів формування критичного мислення. Обрані нами показники в достатній мірі відображають стан сформованості критичного мислення курсантів під час навчання. Крім того, нами досліджено деякі індивідуально-психологічні властивості курсантів, які впливають на здатність до критичного мислення. Доведено, що успішність в навчанні є одним із критеріїв для оцінки сформованості критичного мислення.

It is argued in this paper that demands for critical thinking (CT) will be determined by needs both of political superstructure and productive forces of a competitive society in the 21st century. Phenomenon of CT has to be studied and understood as one of the essential elements of some more complex entities – higher-order thinking, core of work-related skills, etc. CT skill need to be developed in connection with relevant cognitive and affective dispositions. It is pointed out, therefore, that it is more correct not to be limited by teaching CT but to educate a critical thinker, whose CT skill is relied on base of relevant dispositions. The process of educating a critical thinker, or rather – a person who will have CT, for instance, as element of a set of the core work-related skills, should continue during the kindergarten, school and university education at least. It is substantiated that under conditions of Ukrainian higher education it is expediently to use two interconnected courses in the process of CT education: logic with elements of critical thinking – in frame of the bachelor's degree studies – and critical thinking on base of logic – in frame of the master's degree studies. ; В статті аргументовано, що у ХХІ столітті запити на критичне мислення (КМ) визначають­ся потребами як політичної надбудови, так і про­дуктивних сил конкурентноздатного суспільства. Феномен КМ потрібно вивчати і осмислювати як один з суттєвих елементів складніших утворень – мислення вищого порядку, сукупності серцевинних для праці вмінь тощо. Вміння КМ слід розвивати у зв'язку з відповідними когнітивними і афективними дис­позиціями. Тож наголошено, що правильнішим є не обмежуватися навчанням КМ, а виховувати критично мислячу особу, в якої вміння КМ спиратиметься на підвалини відповідних диспозицій. Процес виховання критично мислячої осо­би, а вірніше – особи, яка матиме КМ, наприклад, у складі сукупності серце­винних для її праці вмінь, має охоплювати, щонайменше, дошкільну, шкільну й університетську освіту. Обґрунтовано, що за умов української вищої школи в процесі виховання КМ доцільно використовувати зв'язку двох курсів: логіки з елементами критичного мислення – у межах бакалаврату – і критичного мислення на основі логіки – у межах магістратури. 1. Адаменко Н., Кравченко Ю. (2014) Історія знайомства української педагогічної аудиторії з методикою «Філософія для дітей» / Філософія освіти. Philosophy of Education, 2(15), 188-194. URL: www.philosopheducation.com Adamenko, Nadiya and Kravchenko, Yuliya (2014) The History of Ukrainian Pedagogues' Knowledge of the Methodology "Philosophy for Children" / Філо¬софія освіти. Philosophy of Education, 2(15), 188-194 (in Ukrainian). URL: www. philosopheducation.com 2. Бандурка О. М., Тягло О. В. (2002) Курс логіки. Підручник. Київ : Літера ЛТД. Bandurka, Oleksandr and Tiaglo, Oleksandr (2002) Course of Logic. A Textbook. Kyiv : Litera Ltd. (in Ukrainian). 3. Бандурка О. М., Тягло О. В. (2011) Юридична логіка : підручник для студентів вищ. навч. закладів. Харків : Золота миля. Bandurka, Oleksandr and Tiaglo, Oleksandr (2011) Juridical Logic: A Textbook for the Higher-school Students. Kharkiv : Golden Mile (in Ukrainian). 4. Вайнстейн М. (2005) Каркас для критического мышления / Постметодика, 2(60), 42-45. Weinstein, Mark (2005) A Framework for Critical Thinking / Postmethodika, 2(60), 42-45 (in Russian). 5. Гайденко В. (2006) Філософія освіти в Бразилії : критична педагогіка Пауло Фрейре // Філософія освіти. Philosophy of Education, 2(4), 91-99. URL: www.philosopheducation.comHaydenko, Viktoria (2006) Philosophy of Education in Brazil: Paulo Freire's Critical Pedagogy / Філософія освіти. Philosophy of Education, 2(4), 91-99 (in Ukrainian). URL: www.philosopheducation.com 6. Грегорі М. (2006) Про філософію, дітей та «заборонені теми» / Виховна робота в школі, 6(19), 12-13. Gregory, Maughn (2006) On Philosophy, Children and Taboo Topics / Educational Work in School, 6(19), 12-13 (in Ukrainian). 7. Гриневич Л. (2017) Надто важливий. Чому потрібно прийняти новий за¬кон про освіту? / Українська правда. Життя. URL: https://life.pravda.com.ua/ columns/2017/06/19/224784/ Grinevich, Liliya (2017) Too Important. Why to Adopt a New Law on Education? / Ukrainian Truth. Life. URL: http://life.pravda.com.ua/columns/2017/06/19/224784/ (in Ukrainian). 8. Ліпман М. (2005) Критичне мислення: чим воно може бути? / Постметодика, 2(60), 33-41. Lipman, Mathew (2005) Critical Thinking: What Can It Be? / Postmethodika, 2(60), 33-41 (in Ukrainian). 9. Макларен П. (2010) Революційна критична педагогіка у ХХІ ст. Відповіді на за¬питання Ірини Предборської / Філософія освіти. Philosophy of Education, 1-2 (9), 57-66. URL: www.philosopheducation.com McLaren, Peter (2010) Revolutionary Critical Pedagogy of 21th Century (Interview with Iryna Predborska) / Філософія освіти. Philosophy of Education, 1-2(9), 57-66 (in Ukrainian). URL: www.philosopheducation.com 10. Маркс К. (1959) К критике политической экономии / Маркс К., Энгельс Ф. Со¬чинения. 2-е изд. T. 19. Москва: Госполитиздат. Marx, Karl (1959) A Contribution to the Critique of Political Economy / Marx, Karl and Engels, Frederic. 2nd ed. Collected Works, vol. 19. Moscow : State Publishing House of Political Literature (in Russian). 11. Терно С. (2012) Світ критичного мислення: образ та мімікрія / Історія в сучасній школі, 7-8, 27-38. Terno, Sergiy (2012) World of Critical Thinking: Real Form and Mimicry / History in Today School, 7-8, 27-38 (in Ukrainian). 12. Тищенко К. (2016) Зубрити – не вихід. Як у школах вчитимуть критичному і кре¬ативному мисленню / Українська правда. Життя. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2016/07/5/214729/ Tyshchenko, Katerina (2016) To bite is not a way out. How in schools will learn critical and creative thinking / Ukrainian Truth. Life. URL:https://life.pravda.com.ua/society/2016/07/5/214729/ (in Ukrainian). 13. Тягло А. В. (1996) Логика критического мышления (в конспективном изложе¬нии). Харьков : Харьковский институт управления. Tiaglo, Alexander V. (1996) Logic of Critical Thinking (In a Concise). Kharkov : Kharkov Institute of Management (in Russian). 14. Тягло А. В. (2001) Критическое мышление на основе элементарной логики. Учебное пособие. Харьков : ХНУ им. В. Н. Каразина.Tiaglo, Alexander V. (2001) Critical Thinking on Base of Elementary Logic. Kharkov, Vasili Karazin Kharkov National University (in Russian). 15. Тягло А. В. (2004) Современная «наука рассуждать» / Постметодика, 2-3(54-55), 2-10. Tiaglo, Alexander V. (2004) Today "Science of Reasoning" / Postmethodika, 2-3(54- 55), 2-10 (in Russian). 16. Тягло А. В. (2013) «Наука рассуждать» в «быстром мире» / Философские науки, 3, 129-136. Tiaglo, Alexander V. (2013) The "Science of Reasoning" in the "Fast World" / Philosophical Sciences, 3, 129-136 (in Russian). 17. Тягло А. В., Воропай Т. С. (1999) Критическое мышление: Проблема мирового образования ХХІ века. Харьков : Университет внутренних дел. Tiaglo, Alexander V. and Voropai, Tatiana S. (1999) Critical Thinking: A Challenge to the XXI-st Century Education. Kharkov : University of Internal Affairs (in Russian). 18. Тягло О. В. (1998) Логіка з елементами курсу критичного мислення. Харків : Ви¬давництво Університету внутрішніх справ, «Основа». Tiaglo, Oleksandr V. (1998) Logic with Elements of Critical Thinking. Kharkiv : University of Internal Affairs Publishing House, "Osnova" (in Ukrainian). 19. Тягло О. В. (2005) Післямова до статей Метью Ліпмана і Марка Вайнстейна / Постметодика, 2(60), 46-47. Tiaglo, Oleksandr V. (2005) Afterword to the Papers of Mathew Lipman and Mark Weinstein / Postmethodika, 2(60), 46-47 (in Ukrainian). 20. Тягло О. В. (2008) Критичне мислення : навчальний посібник. Харків : Видавни¬цтво «Основа». Tiaglo, Oleksandr V. (2008) Critical Thinking : A Manual. Kharkiv : "Osnova" Publish¬ing House (in Ukrainian). 21. Тягло О. (2017) Чи буде культура критичного мислення в новій українській школі? / Українська правда. Життя. URL: http://www.life.pravda.com.ua/ columns/2017/02/9/222533/ Tiaglo, Oleksandr. Will the culture of critical thinking in the new Ukraini¬an school? / Ukrainian Truth. Life. URL: http://www.life.pravda.com.ua/col¬umns/2017/02/9/222533/ (in Ukrainian). 22. Четверта промислова революція (2016) / Tech Today. URL:https://techtoday.in.ua/ news/chetverta-promislova-revolyuciya-56779.html The Fourth Industrial Revolution (2016) / Tech Today. URL:https://techtoday.in.ua/ news/chetverta-promislova-revolyuciya-56779.html (in Ukrainian). 23. Brown, M. Neil and Keeley, Stuart M. (1998) Asking the Right Questions. A Guide to Critical Thinking. 5th ed. Upper Saddle River (NJ): Prentice Hall. 24. Burbules, N. and Berk, R. (1999) Critical Thinking and Critical Pedagogy / T. S. Popewitz & L. Fender (eds). Critical Theories in Education. New York: Routledge. 25. Facione, Peter A. (1990) Critical Thinking: A Statement of Expert Consensus for Pur¬poses of Educational Assessment and Instruction. Executive Summary. "The Delfi Re¬port". Millbrae, CA : The California Academic Press. 26. Gleason, William (2002) Ukrainian Higher Education in Transition: Perspectives and Policy Implications / Conference Proceedings "Democracy and Education", June 1-2, 2001, Kyiv, Ukraine. Washington, D. C. : Montclair State University Global Education Center, Literal Books. 27. Gray, Alex (2016) The 10 Skills You Need to Thrive in the Fourth Industrial Revolution. URL:https://www.weforum.org/agenda/2016/01/the-10-skills-you-need-to-thrive-in-the-fourth-industrial-revolution/ 28. Gregory, Maughn (2004) Practicing Democracy: Social Intelligence and Philosophical Practice / International Journal of Applied Philosophy, 18(2), 161-174. 29. Naji, Saeed and Hashim, Rosnani (eds.) (2017) History, Theory and Practice of Phi¬losophy for Children. NY : Routledge. 30. The Future of Jobs. Employment, Skills and Workforce Strategy for the Fourth Industrial Revolution (2016). URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Future_of_Jobs.pdf

Формування критичного мислення є одним з найважливіших завдань сучасної освіти. Воно починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам'ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення. Критичне мислення є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян. Розвинуте логічне мислення є одним з ознак сучасної освіченої людини. Здатність чітко мислити, швидко приймати правильне рішення на підставі аналізу ситуації, що склалася забезпечує людині затребуваність й успішність у професійній діяльності. Наприклад, вміння використовувати весь арсенал логічних знань і способів переконання знадобиться в професійній діяльності. Критично мисляча людина має ясно уявляти структуру власної аргументації. А її міркування, суттєві для конкретного дослідження, мають бути доступними для аудиторії. Проте критерії не можуть бути абсолютизованими, у процесі критичного мислення вони піддаються сумніву, зміні або навіть заміні на інші. Уміння критично мислити забезпечує науково-технічний і суспільний прогрес та є запорукою демократії, а освіта відіграє в його розвитку першорядну роль. Критичне мислення забезпечує самостійні та відповідальні дії, а також характеризується самовдосконаленням.Formation of critical thinking is one of the most important tasks of modern education. It began as a transition from learning, focused mainly on memorization, to learning aimed at the development of independent conscious thinking. Critical thinking is an effective way of educating the democratic mentality of citizens. Developed logical thinking is one of the hallmarks of a modern educated person. The ability to think clearly, to quickly make the right decision on the basis of an analysis of the current situation, provides a person with the demand and success in professional activities. For example, the ability to use the entire arsenal of logical knowledge and methods of persuasion will be necessary in professional activities. A critically minded person should have a clear idea of the structure of his own argumentation. And her considerations, essential for a particular study, should be accessible to the audience. However, the criteria can not be absolutist, in the process of critical thinking, they are questionable, change, or even substitute for others. The ability to think critically provides scientific and technical and social progress and is a guarantee of democracy, and education plays a paramount role in its development. Critical thinking provides independent and responsible actions, and is characterized by self-improvement

The article deals with the nature and peculiarities of students' critical thinking on the basis of the analysis of domestic and foreign researches. It is argued that critical thinking is manifested in the ability of a person (natural or acquired) to independently evaluate the phenomena of surrounding reality, scientific knowledge, thoughts and statements of other people, the ability to see their positive and negative sides; as well as striving for a better, more optimal solution to the problems, to viewing the existing dogmas, stereotypes, and traditions.The main features of critical thinking are: the ability of a person to independently analyze information, determine its essence, compare with other information and make their own conclusions; ability to see mistakes or artificial distortions in the arguments of partners and other sources of information, review their positions if they are not critical; ability to recognize propaganda, that is, a deliberate effort on the part of the certain social groups or leaders to influence the minds and positions of the masses; ability to evaluate social phenomena, political actions, actions of social and political leaders and individuals from the point of view of a human morality; presence of a reasonable amount of doubt skepticism, the desire to find better solutions, actions, conclusions in specific situations; principles, courage in defending their positions, views, faith; openness to the perception of other views, positions, respect for their diversity. Thus, on the basis of the analysis of modern English textbooks, it was found out that the necessary material for the fostering of critical thinking while reading foreign language texts is not enough. This necessitates the refinement of a number of techniques and methods for fostering critical thinking based on the material of these textbooks.The technique of fostering critical thinking in the study of English is revealed, which includes the following stages: "challenge ‒ comprehension of content – reflection", which reproduce three stages of a single process of the teacher's and his students movement from the set goals to the results of mastering a new material. ; У статті на основі аналізу вітчизняних та зарубіжних праць характеризується сутність та особливості критичного мислення учнів. Стверджується, що критичне мислення проявляється в здатності людини (природна або набута) до самостійної оцінки явищ оточуючої дійсності, наукових знань, думок і тверджень інших людей, умінням бачити їх позитивні та негативні сторони; а також прагнення до кращого, більш оптимального розв'язання проблем, до перегляду існуючих догм, стереотипів, традицій. Розкривається методика застосування технології формування критичного мислення під час вивчення англійської мови.

The article deals with the nature and peculiarities of students' critical thinking on the basis of the analysis of domestic and foreign researches. It is argued that critical thinking is manifested in the ability of a person (natural or acquired) to independently evaluate the phenomena of surrounding reality, scientific knowledge, thoughts and statements of other people, the ability to see their positive and negative sides; as well as striving for a better, more optimal solution to the problems, to viewing the existing dogmas, stereotypes, and traditions.The main features of critical thinking are: the ability of a person to independently analyze information, determine its essence, compare with other information and make their own conclusions; ability to see mistakes or artificial distortions in the arguments of partners and other sources of information, review their positions if they are not critical; ability to recognize propaganda, that is, a deliberate effort on the part of the certain social groups or leaders to influence the minds and positions of the masses; ability to evaluate social phenomena, political actions, actions of social and political leaders and individuals from the point of view of a human morality; presence of a reasonable amount of doubt skepticism, the desire to find better solutions, actions, conclusions in specific situations; principles, courage in defending their positions, views, faith; openness to the perception of other views, positions, respect for their diversity. Thus, on the basis of the analysis of modern English textbooks, it was found out that the necessary material for the fostering of critical thinking while reading foreign language texts is not enough. This necessitates the refinement of a number of techniques and methods for fostering critical thinking based on the material of these textbooks.The technique of fostering critical thinking in the study of English is revealed, which includes the following stages: "challenge ‒ comprehension of content – reflection", which reproduce three stages of a single process of the teacher's and his students movement from the set goals to the results of mastering a new material. ; У статті на основі аналізу вітчизняних та зарубіжних праць характеризується сутність та особливості критичного мислення учнів. Стверджується, що критичне мислення проявляється в здатності людини (природна або набута) до самостійної оцінки явищ оточуючої дійсності, наукових знань, думок і тверджень інших людей, умінням бачити їх позитивні та негативні сторони; а також прагнення до кращого, більш оптимального розв'язання проблем, до перегляду існуючих догм, стереотипів, традицій. Розкривається методика застосування технології формування критичного мислення під час вивчення англійської мови.

Статтю присвячено виявленню соціаль - но-інституційних передумов виникнення і роз - витку критичного мислення. Автор доводить тотожність філогенетичних та онтогене - тичних підстав виникнення і розвитку критичного мислення. Водночас, здійснено наголос на пріоритетності розвитку особистістю власної куль - тури критичного мислення. У суспільстві неухильно зростають необхідні передумови для становлення критичного мислення, а у демократичному суспільстві критичне мислення стає визнаною універсальною політич - ною чеснотою і соціальною цінністю, завдяки чому виконує важливі со - ціальні функції. Однак, попри усі необхідні зовнішні підстави, лише вну - трішня потреба особистості є достатньою підставою для виникнення і удосконалення критичного мислення у особистості. Суспільні ефекти критичного мислення можливі лише на основі його розвитку у членів су - спільства. Загальний набір здатностей критичного мислення, як і основні інституційні засоби його забезпечення, є практично інваріантними для більшості сучасних суспільств. Ці інваріанти більшою мірою розвива - ються у демократичних суспільствах і меншою мірою — у авторитарних та тоталітарних. ; The article is devoted to the revealing of social and institutional preconditions for the emergence and development of critical thinking. The author proves the identity of phylogenetic and ontogenetic grounds for the emergence and devel opment of critical thinking. Meanwhile, it is made an emphasis on the priority of the individual's own culture of critical thinking. The prerequisites for the devel opment of critical thinking are steadily growing in a society, a critical thinking becomes a recognized universal political virtue and social value in democratic so ciety, thus it performs important social functions. However, despite all the neces sary external reasons, only individual internal demand is sufficient ground for the emergence and improvement of personal critical thinking. Social effects of critical thinking are possible only on the basis of its development in the members of so ciety. A common set of abilities of critical thinking as well as the primary means of its institutional support are almost invariant to most contemporary societies. Still these invariants are more developed in democratic societies and to a lesser extent — in authoritarian and totalitarian ones. Critical thinking requires special and systematic development. It is not a natural gift that one person gets more than the other, but on the contrary, almost regardless of his natural talents, one who is more developed at critical thinking, is more successful in its application, than the one who does it less or even relies on natural intuition. Private efforts to develop critical thinking, however, are only part of its production — a generation of people in the community one by one creates an social environment where it is impossible not to develop critical thinking. Everybody in society develops this kind of think ing unless spontaneously, even against his will. Most of these social conditions for critical thinking are formed through social institutions of society, formed as a result of a long historical development and make a unique institutional structure of the society, which is an important component of this internal social framework conditions for the development of critical thinking.

The features of critical thinking of a future officer, its structure and characteristicsare analyzed in the article. It is revealed that the development ofa cadet's critical thinking in the learning process is due to the developmentof his creative personality, which provides for the ability to statement of aproblematic point and search for non-standard ways to solve them, takinginto account opposing points of view and a tolerant attitude towards the opponent.The psychological factors influencing on cadets' critical thinking formationduring study in higher military institutions are defined, in particular:need-motivational (the need to solve a problem task, interest in this task);cognitive (lack of knowledge and experience), personality-based (self-esteem,self-confidence level, level of aspirations, communicative potential); situational (extreme situation, lack of time or resources). The stages of the functioningof critical thinking are ascertained, in particular: collision with a problem;problem solving using existing knowledge; search for a new way of action,which ends with insight – the most important moment, because a new contentof the investigated question appears; argumentation of the found solution. Itis established that critical thinking, as the highest level of cognitive activitycontributes to the development of personality qualities of the future officer.The development of cognitive processes provides effectiveness of educationalactivities, which affect the formation of professional self-consciousness of thecadet. The characteristics of a future officer's professional Self-conception formationand the stages of the critical thinking formation in the main componentsof the structure of Me-concept of a future officer are examined. It hasbeen revealed that a quality entry into professional activities induced the developmentof critical thinking, which in turn contributed to a better cognitiveactivity of a cadet, increased his self-esteem and affected the formation of theimage of an ideal officer. ; У статті проаналізовано особливості критичного мислення май-бутнього офіцера, його структуру та характеристики. Виявлено, щорозвиток критичного мислення курсанта у процесі навчання обумов-лений розвитком його творчої особистості, що передбачає здатністьдо постановки проблемних питань і пошуку нестандартних шляхівїх вирішення, врахування протилежних точок зору й толерантногоставлення до опонента. Визначено психологічні чинники, які вплива-ють на формування критичного мислення у курсантів під час навчанняу військовому закладі вищої освіти: потребово-мотиваційні (необхід-ність вирішення проблемної задачі, інтерес до цієї задачі); когнітивні(недостатність знань, досвіду); особистісні (самооцінка, рівень упев-неності в собі, рівень домагань, комунікативний потенціал); ситуацій-ні (екстремальна ситуація, обмеження часу, ресурсів). З'ясовано етапифункціонування критичного мислення: зіткнення з проблемою; усунен-ня ускладнень за допомогою наявних знань; вироблення нового способудії, що завершується осяянням – найважливішим моментом, оскількиз'являється новий зміст порушеного питання; обґрунтування знайде-ного рішення. Установлено, що критичне мислення як найвищий рівеньпізнавальної активності сприяє розвитку особистісних якостей май-бутнього офіцера, розвиток пізнавальних процесів забезпечує ефек-тивність навчальної діяльності, що впливає на формування професій-ної самосвідомості курсанта. Розглянуто особливості становленняпрофесійної «Я-концепції» й етапи формування критичного мисленняв основних компонентах структур «Я-концепції» майбутнього офіце-ра. Виявлено, що якісне входження в професійну діяльність стимулюєрозвиток критичного мислення, що, в свою чергу, сприяє кращій пізна-вальній активності курсанта, підвищує його самооцінку та впливає наформування образу ідеального офіцера в його свідомості.

The features of critical thinking of a future officer, its structure and characteristicsare analyzed in the article. It is revealed that the development ofa cadet's critical thinking in the learning process is due to the developmentof his creative personality, which provides for the ability to statement of aproblematic point and search for non-standard ways to solve them, takinginto account opposing points of view and a tolerant attitude towards the opponent.The psychological factors influencing on cadets' critical thinking formationduring study in higher military institutions are defined, in particular:need-motivational (the need to solve a problem task, interest in this task);cognitive (lack of knowledge and experience), personality-based (self-esteem,self-confidence level, level of aspirations, communicative potential); situational (extreme situation, lack of time or resources). The stages of the functioningof critical thinking are ascertained, in particular: collision with a problem;problem solving using existing knowledge; search for a new way of action,which ends with insight – the most important moment, because a new contentof the investigated question appears; argumentation of the found solution. Itis established that critical thinking, as the highest level of cognitive activitycontributes to the development of personality qualities of the future officer.The development of cognitive processes provides effectiveness of educationalactivities, which affect the formation of professional self-consciousness of thecadet. The characteristics of a future officer's professional Self-conception formationand the stages of the critical thinking formation in the main componentsof the structure of Me-concept of a future officer are examined. It hasbeen revealed that a quality entry into professional activities induced the developmentof critical thinking, which in turn contributed to a better cognitiveactivity of a cadet, increased his self-esteem and affected the formation of theimage of an ideal officer. ; У статті проаналізовано особливості критичного мислення май-бутнього офіцера, його структуру та характеристики. Виявлено, щорозвиток критичного мислення курсанта у процесі навчання обумов-лений розвитком його творчої особистості, що передбачає здатністьдо постановки проблемних питань і пошуку нестандартних шляхівїх вирішення, врахування протилежних точок зору й толерантногоставлення до опонента. Визначено психологічні чинники, які вплива-ють на формування критичного мислення у курсантів під час навчанняу військовому закладі вищої освіти: потребово-мотиваційні (необхід-ність вирішення проблемної задачі, інтерес до цієї задачі); когнітивні(недостатність знань, досвіду); особистісні (самооцінка, рівень упев-неності в собі, рівень домагань, комунікативний потенціал); ситуацій-ні (екстремальна ситуація, обмеження часу, ресурсів). З'ясовано етапифункціонування критичного мислення: зіткнення з проблемою; усунен-ня ускладнень за допомогою наявних знань; вироблення нового способудії, що завершується осяянням – найважливішим моментом, оскількиз'являється новий зміст порушеного питання; обґрунтування знайде-ного рішення. Установлено, що критичне мислення як найвищий рівеньпізнавальної активності сприяє розвитку особистісних якостей май-бутнього офіцера, розвиток пізнавальних процесів забезпечує ефек-тивність навчальної діяльності, що впливає на формування професій-ної самосвідомості курсанта. Розглянуто особливості становленняпрофесійної «Я-концепції» й етапи формування критичного мисленняв основних компонентах структур «Я-концепції» майбутнього офіце-ра. Виявлено, що якісне входження в професійну діяльність стимулюєрозвиток критичного мислення, що, в свою чергу, сприяє кращій пізна-вальній активності курсанта, підвищує його самооцінку та впливає наформування образу ідеального офіцера в його свідомості.

Problem setting. Critical thinking is an attribute of consciousness that can be manifested in all human activities where it is required, as a condition ofpossibility, in the use of critical reason and deliberation. Consequently, it is in the domains of politics that critical thinking is used more frequently, to discuss the scope and concrete significance of the discourses and practices that, from the exercise ofpublic powers, are deployed on intelligent citizenship and with the minimum necessary of information for peer deliberation.Recent research and publications analysis. The term «critical thinking» itself is inextricably linked with the concept of «criticism. The Modern Dictionary of Social Sciences defines the term «criticism» as «a way of spiritual activity, the main task of which is to give a holistic assessment of the phenomenon, revealing its contradictions, strengths and weaknesses». Critical thinking is understood as a system of judgments, which is used to analyze things and events with the formulation ofsound conclusions and allows us to make informed estimates, interpretations, and also apply the results to situations and problems. According to a number of researchers (Palacios, Alvarez, Moreira, and Moran, 2017), critical thinking is a type of reasoning that can be defined differently, but most of these reasoning always have something to do with the act of a survey or assessment. For this reason, speaking of critical thinking in general terms, references are made to questions and assessments, which ultimately make it possible to express a judgment or substantiate a position regarding a fact, phenomenon or idea. There is a position that the transition to a critical level of thinking in a particular community is a necessary prerequisite for the beginning of the civilized development of this community.Paper objective. The objective of this article is to deconstruct the most common contributions of critical thinking, as a form ofparticipation and political deliberation. It is about investigating what it implies for a social actor or political subject to think critically, by reviewing different theoretical and legal developments, which have been propping up dialectically in the West, since the advent of the philosophical program of political modernity, a culture of critical thinking that subsumes to different notions such as: freedom of conscience, freedom of expression, autonomy of the person, rights of resistance to oppression and free development of personality.Methodology. Methodologically it is a research of documentary design developed in the coordinates of the philosophical essay, next to the Latin American philosopher and the revision of the most popular political theory.Paper main body. Democracy is the natural space of critical thinking. In it, the individual - and beyond, the social movements - find the basic conditions for the development of criticality: freedom (recognition in the legal plane offreedom of thought and expression), and the possibility of dissenting in order to seek social change. In this sense, critical thinking is not the exclusive patrimony of a progressive or conservative ideology, but of every person and social group that, in a context of democratic exercise, think about the established order and its transformation.Totalitarian systems repress critical thinking, and although they do not cancel it due to the resistance of some dissenting voices, they prevent it from becoming generalized in the population. The change or conformation ofan order of justice, equality and participation, aspiration present in the critical vision of society, is replaced in totalitarianism (either from the right or from the left) by an ideology of control, where freedom is curtailed, to sow in the population the belief in a non-existent functional order, when in reality it is devoid of a minimum of rationality.Democratic systems, in contrast to totalitarian systems, promote freedom of expression and recognize the right of citizens to think differently from what is considered normal in society. In this way, critical thinking does not represent a threat to democracy, but is part of it; while for totalitarianism, it is simply subversive and dangerous.Conclusions of the research. Among the main findings, the idea that critical thinking is not the exclusive patrimony of certain self-defined political and ideological tendencies as progressive in the region stands out. It is concluded that, this way of thinking is uncomfortable per se for all the paradigms that serve as the basis for the status quo, in politics and society. ; В статье обосновывается, что критическое мышление, будучи атрибутом че­ловеческого сознания, так или иначе, проявляет себя во всех видах деятельности человека, предполагающих использование критического разума и последующего дис­курса. Обращается внимание, что чаще всего критическое мышление применяется именно в политико-правовой сфере. Утверждается, что критическое мышление предполагает для своего применения демократическую культуру, которая способ­ствует толерантности, политическим дебатам и социальному консенсусу. ; У статті обґрунтовується, що критичне мислення, будучи атрибутом людської свідомості, так чи інакше, проявляє себе в усіх видах діяльності людини, що перед­бачають використання критичного розуму та подальшого дискурсу. Доводиться, що найчастіше критичне мислення застосовується саме в політико-правовій сфері. Стверджується, що критичне мислення передбачає для свого застосування демо­кратичну культуру, яка сприяє толерантності, політичним дебатам та соціально­му консенсусу.